| | |
| вту́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вту́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вту́люймо |
| 2 особа | вту́люй | вту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́люватиму | вту́люватимемо, вту́люватимем |
| 2 особа | вту́люватимеш | вту́люватимете |
| 3 особа | вту́люватиме | вту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́люю | вту́люємо, вту́люєм |
| 2 особа | вту́люєш | вту́люєте |
| 3 особа | вту́лює | вту́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вту́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вту́лював | вту́лювали |
| жін. р. | вту́лювала |
| сер. р. | вту́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вту́лювавши |
