| | |
| вту́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вту́плюватися, вту́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вту́плюймося, вту́плюймось |
| 2 особа | вту́плюйся, вту́плюйсь | вту́плюйтеся, вту́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́плюватимуся, вту́плюватимусь | вту́плюватимемося, вту́плюватимемось, вту́плюватимемся |
| 2 особа | вту́плюватимешся | вту́плюватиметеся, вту́плюватиметесь |
| 3 особа | вту́плюватиметься | вту́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́плююся, вту́плююсь | вту́плюємося, вту́плюємось, вту́плюємся |
| 2 особа | вту́плюєшся | вту́плюєтеся, вту́плюєтесь |
| 3 особа | вту́плюється | вту́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вту́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вту́плювався, вту́плювавсь | вту́плювалися, вту́плювались |
| жін. р. | вту́плювалася, вту́плювалась |
| сер. р. | вту́плювалося, вту́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вту́плювавшись |
