| вуалюва́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вуалюва́тися, вуалюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вуалюва́тиметься | вуалюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вуалю́ється | вуалю́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вуалю́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вуалюва́вся, вуалюва́всь | вуалюва́лися, вуалюва́лись |
| жін. р. | вуалюва́лася, вуалюва́лась | |
| сер. р. | вуалюва́лося, вуалюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вуалюва́вшись | ||