| вузлува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вузлува́тий | вузлува́та | вузлува́те | вузлува́ті |
| родовий | вузлува́того | вузлува́тої | вузлува́того | вузлува́тих |
| давальний | вузлува́тому | вузлува́тій | вузлува́тому | вузлува́тим |
| знахідний | вузлува́тий | вузлува́ту | вузлува́те | вузлува́ті |
| орудний | вузлува́тим | вузлува́тою | вузлува́тим | вузлува́тими |
| місцевий | на/у вузлува́тому, вузлува́тім | на/у вузлува́тій | на/у вузлува́тому, вузлува́тім | на/у вузлува́тих |