| | |
| ву́рдити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ву́рдити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ву́рдьмо |
| 2 особа | вурдь | ву́рдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ву́рдитиму | ву́рдитимемо, ву́рдитимем |
| 2 особа | ву́рдитимеш | ву́рдитимете |
| 3 особа | ву́рдитиме | ву́рдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ву́рджу | ву́рдимо, ву́рдим |
| 2 особа | ву́рдиш | ву́рдите |
| 3 особа | ву́рдить | ву́рдять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ву́рдячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ву́рдив | ву́рдили |
| жін. р. | ву́рдила |
| сер. р. | ву́рдило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ву́рдивши |
