| | |
| вуркоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вуркоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вуркоті́мо, вуркоті́м |
| 2 особа | вуркоти́ | вуркоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вуркоті́тиму | вуркоті́тимемо, вуркоті́тимем |
| 2 особа | вуркоті́тимеш | вуркоті́тимете |
| 3 особа | вуркоті́тиме | вуркоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вуркочу́ | вуркотимо́, вуркоти́м |
| 2 особа | вуркоти́ш | вуркотите́ |
| 3 особа | вуркоти́ть | вуркотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вуркотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вуркоті́в | вуркоті́ли |
| жін. р. | вуркоті́ла |
| сер. р. | вуркоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вуркоті́вши |
