| | | | |
| вцяцько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вцяцько́ваний | вцяцько́вана | вцяцько́ване | вцяцько́вані |
| родовий | вцяцько́ваного | вцяцько́ваної | вцяцько́ваного | вцяцько́ваних |
| давальний | вцяцько́ваному | вцяцько́ваній | вцяцько́ваному | вцяцько́ваним |
| знахідний | вцяцько́ваний, вцяцько́ваного | вцяцько́вану | вцяцько́ване | вцяцько́вані, вцяцько́ваних |
| орудний | вцяцько́ваним | вцяцько́ваною | вцяцько́ваним | вцяцько́ваними |
| місцевий | на/у вцяцько́ваному, вцяцько́ванім | на/у вцяцько́ваній | на/у вцяцько́ваному, вцяцько́ванім | на/у вцяцько́ваних |
