| | |
| вчува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчува́ймо |
| 2 особа | вчува́й | вчува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчува́тиму | вчува́тимемо, вчува́тимем |
| 2 особа | вчува́тимеш | вчува́тимете |
| 3 особа | вчува́тиме | вчува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчува́ю | вчува́ємо, вчува́єм |
| 2 особа | вчува́єш | вчува́єте |
| 3 особа | вчува́є | вчува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчува́в | вчува́ли |
| жін. р. | вчува́ла |
| сер. р. | вчува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчува́вши |
