| вшнуро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вшнуро́ваний | вшнуро́вана | вшнуро́ване | вшнуро́вані |
| родовий | вшнуро́ваного | вшнуро́ваної | вшнуро́ваного | вшнуро́ваних |
| давальний | вшнуро́ваному | вшнуро́ваній | вшнуро́ваному | вшнуро́ваним |
| знахідний | вшнуро́ваний, вшнуро́ваного | вшнуро́вану | вшнуро́ване | вшнуро́вані, вшнуро́ваних |
| орудний | вшнуро́ваним | вшнуро́ваною | вшнуро́ваним | вшнуро́ваними |
| місцевий | на/у вшнуро́ваному, вшнуро́ванім | на/у вшнуро́ваній | на/у вшнуро́ваному, вшнуро́ванім | на/у вшнуро́ваних |