| | |
| вщербля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вщербля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вщербля́ймо |
| 2 особа | вщербля́й | вщербля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вщербля́тиму | вщербля́тимемо, вщербля́тимем |
| 2 особа | вщербля́тимеш | вщербля́тимете |
| 3 особа | вщербля́тиме | вщербля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вщербля́ю | вщербля́ємо, вщербля́єм |
| 2 особа | вщербля́єш | вщербля́єте |
| 3 особа | вщербля́є | вщербля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вщербля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вщербля́в | вщербля́ли |
| жін. р. | вщербля́ла |
| сер. р. | вщербля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вщербля́вши |
