| | |
| агонізува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | агонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | агонізу́ймо |
| 2 особа | агонізу́й | агонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | агонізува́тиму | агонізува́тимемо, агонізува́тимем |
| 2 особа | агонізува́тимеш | агонізува́тимете |
| 3 особа | агонізува́тиме | агонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | агонізу́ю | агонізу́ємо, агонізу́єм |
| 2 особа | агонізу́єш | агонізу́єте |
| 3 особа | агонізу́є | агонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
| агонізу́ючий |
| Дієприслівник |
| агонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | агонізува́в | агонізува́ли |
| жін. р. | агонізува́ла |
| сер. р. | агонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| агонізува́вши |
