| гвозди́ковий1 – прикметник | ||||
| (від гвоздика – рослина) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гвозди́ковий | гвозди́кова | гвозди́кове | гвозди́кові |
| родовий | гвозди́кового | гвозди́кової | гвозди́кового | гвозди́кових |
| давальний | гвозди́ковому | гвозди́ковій | гвозди́ковому | гвозди́ковим |
| знахідний | гвозди́ковий | гвозди́кову | гвозди́кове | гвозди́кові |
| орудний | гвозди́ковим | гвозди́ковою | гвозди́ковим | гвозди́ковими |
| місцевий | на/у гвозди́ковому, гвозди́ковім | на/у гвозди́ковій | на/у гвозди́ковому, гвозди́ковім | на/у гвозди́кових |