| | |
| глоти́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (тіснити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | глоти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | глоті́мо, глоті́м |
| 2 особа | глоти́ | глоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глоти́тиму | глоти́тимемо, глоти́тимем |
| 2 особа | глоти́тимеш | глоти́тимете |
| 3 особа | глоти́тиме | глоти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глочу́ | глотимо́, глоти́м |
| 2 особа | глоти́ш | глотите́ |
| 3 особа | глоти́ть | глотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| глотячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | глоти́в | глоти́ли |
| жін. р. | глоти́ла |
| сер. р. | глоти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| глоти́вши |
