голкува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | голкува́тий | голкува́та | голкува́те | голкува́ті |
родовий | голкува́того | голкува́тої | голкува́того | голкува́тих |
давальний | голкува́тому | голкува́тій | голкува́тому | голкува́тим |
знахідний | голкува́тий, голкува́того | голкува́ту | голкува́те | голкува́ті, голкува́тих |
орудний | голкува́тим | голкува́тою | голкува́тим | голкува́тими |
місцевий | на/у голкува́тому, голкува́тім | на/у голкува́тій | на/у голкува́тому, голкува́тім | на/у голкува́тих |