| голослі́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | голослі́вний | голослі́вна | голослі́вне | голослі́вні |
| родовий | голослі́вного | голослі́вної | голослі́вного | голослі́вних |
| давальний | голослі́вному | голослі́вній | голослі́вному | голослі́вним |
| знахідний | голослі́вний, голослі́вного | голослі́вну | голослі́вне | голослі́вні, голослі́вних |
| орудний | голослі́вним | голослі́вною | голослі́вним | голослі́вними |
| місцевий | на/у голослі́вному, голослі́внім | на/у голослі́вній | на/у голослі́вному, голослі́внім | на/у голослі́вних |