| гонори́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гонори́тися, гонори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гонорі́мося, гонорі́мось, гонорі́мся | |
| 2 особа | гонори́ся, гонори́сь | гонорі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гонори́тимуся, гонори́тимусь | гонори́тимемося, гонори́тимемось, гонори́тимемся |
| 2 особа | гонори́тимешся | гонори́тиметеся, гонори́тиметесь |
| 3 особа | гонори́тиметься | гонори́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гонорю́ся, гонорю́сь | гоноримо́ся, гоноримо́сь, гонори́мся |
| 2 особа | гонори́шся | гонорите́ся, гонорите́сь |
| 3 особа | гонори́ться | гоноря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гонорячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гонори́вся, гонори́всь | гонори́лися, гонори́лись |
| жін. р. | гонори́лася, гонори́лась | |
| сер. р. | гонори́лося, гонори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гонори́вшись | ||