| гончарюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гончарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гончарю́ймо | |
| 2 особа | гончарю́й | гончарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гончарюва́тиму | гончарюва́тимемо, гончарюва́тимем |
| 2 особа | гончарюва́тимеш | гончарюва́тимете |
| 3 особа | гончарюва́тиме | гончарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гончарю́ю | гончарю́ємо, гончарю́єм |
| 2 особа | гончарю́єш | гончарю́єте |
| 3 особа | гончарю́є | гончарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гончарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гончарюва́в | гончарюва́ли |
| жін. р. | гончарюва́ла | |
| сер. р. | гончарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гончарюва́вши | ||