| | |
| го́рбитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | го́рбитися, го́рбитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | го́рбмося, го́рбмось |
| 2 особа | го́рбся | го́рбтеся, го́рбтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | го́рбитимуся, го́рбитимусь | го́рбитимемося, го́рбитимемось, го́рбитимемся |
| 2 особа | го́рбитимешся | го́рбитиметеся, го́рбитиметесь |
| 3 особа | го́рбитиметься | го́рбитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | го́рблюся, го́рблюсь | го́рбимося, го́рбимось, го́рбимся |
| 2 особа | го́рбишся | го́рбитеся, го́рбитесь |
| 3 особа | го́рбиться | го́рбляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| го́рблячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | го́рбився, го́рбивсь | го́рбилися, го́рбились |
| жін. р. | го́рбилася, го́рбилась |
| сер. р. | го́рбилося, го́рбилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| го́рбившись |
