| гороб’я́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гороб’я́чий | гороб’я́ча | гороб’я́че | гороб’я́чі |
| родовий | гороб’я́чого | гороб’я́чої | гороб’я́чого | гороб’я́чих |
| давальний | гороб’я́чому | гороб’я́чій | гороб’я́чому | гороб’я́чим |
| знахідний | гороб’я́чий, гороб’я́чого | гороб’я́чу | гороб’я́че | гороб’я́чі, гороб’я́чих |
| орудний | гороб’я́чим | гороб’я́чою | гороб’я́чим | гороб’я́чими |
| місцевий | на/у гороб’я́чому, гороб’я́чім | на/у гороб’я́чій | на/у гороб’я́чому, гороб’я́чім | на/у гороб’я́чих |