| | | | |
| гостроку́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | гостроку́тний | гостроку́тна | гостроку́тне | гостроку́тні |
| родовий | гостроку́тного | гостроку́тної | гостроку́тного | гостроку́тних |
| давальний | гостроку́тному | гостроку́тній | гостроку́тному | гостроку́тним |
| знахідний | гостроку́тний, гостроку́тного | гостроку́тну | гостроку́тне | гостроку́тні, гостроку́тних |
| орудний | гостроку́тним | гостроку́тною | гостроку́тним | гостроку́тними |
| місцевий | на/у гостроку́тному, гостроку́тнім | на/у гостроку́тній | на/у гостроку́тному, гостроку́тнім | на/у гостроку́тних |