| | | | |
| градобудівни́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | градобудівни́й | градобудівна́ | градобудівне́ | градобудівні́ |
| родовий | градобудівно́го | градобудівно́ї | градобудівно́го | градобудівни́х |
| давальний | градобудівно́му | градобудівні́й | градобудівно́му | градобудівни́м |
| знахідний | градобудівни́й, градобудівно́го | градобудівну́ | градобудівне́ | градобудівні́, градобудівни́х |
| орудний | градобудівни́м | градобудівно́ю | градобудівни́м | градобудівни́ми |
| місцевий | на/у градобудівно́му, градобудівні́м | на/у градобудівні́й | на/у градобудівно́му, градобудівні́м | на/у градобудівни́х |
