| грані́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | грані́тний | грані́тна | грані́тне | грані́тні |
| родовий | грані́тного | грані́тної | грані́тного | грані́тних |
| давальний | грані́тному | грані́тній | грані́тному | грані́тним |
| знахідний | грані́тний | грані́тну | грані́тне | грані́тні |
| орудний | грані́тним | грані́тною | грані́тним | грані́тними |
| місцевий | на/у грані́тному, грані́тнім | на/у грані́тній | на/у грані́тному, грані́тнім | на/у грані́тних |