| грани́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | грани́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | грани́читиме | грани́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | грани́чить | грани́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| грани́чачи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | грани́чив | грани́чили |
| жін. р. | грани́чила | |
| сер. р. | грани́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| грани́чивши | ||