| губни́й1 – прикметник | ||||
| (від: губа – частина обличчя) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | губни́й | губна́ | губне́ | губні́ |
| родовий | губно́го | губно́ї | губно́го | губни́х |
| давальний | губно́му | губні́й | губно́му | губни́м |
| знахідний | губни́й, губно́го | губну́ | губне́ | губні́, губни́х |
| орудний | губни́м | губно́ю | губни́м | губни́ми |
| місцевий | на/у губно́му, губні́м | на/у губні́й | на/у губно́му, губні́м | на/у губни́х |