| | |
| гу́затися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (гаятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гу́затися, гу́затись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гу́займося, гу́займось |
| 2 особа | гу́зайся, гу́зайсь | гу́зайтеся, гу́зайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гу́затимуся, гу́затимусь | гу́затимемося, гу́затимемось, гу́затимемся |
| 2 особа | гу́затимешся | гу́затиметеся, гу́затиметесь |
| 3 особа | гу́затиметься | гу́затимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гу́заюся, гу́заюсь | гу́заємося, гу́заємось, гу́заємся |
| 2 особа | гу́заєшся | гу́заєтеся, гу́заєтесь |
| 3 особа | гу́зається | гу́заються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гу́заючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гу́зався, гу́завсь | гу́залися, гу́зались |
| жін. р. | гу́залася, гу́залась |
| сер. р. | гу́залося, гу́залось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гу́завшись |
