| гу́лькнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́лькнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́лькнімо, гу́лькнім | |
| 2 особа | гу́лькни | гу́лькніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́лькну | гу́лькнемо, гу́лькнем |
| 2 особа | гу́лькнеш | гу́лькнете |
| 3 особа | гу́лькне | гу́лькнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гу́лькнув | гу́лькнули |
| жін.р. | гу́лькнула | |
| сер.р. | гу́лькнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́лькнувши | ||