гума́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гума́нний | гума́нна | гума́нне | гума́нні |
родовий | гума́нного | гума́нної | гума́нного | гума́нних |
давальний | гума́нному | гума́нній | гума́нному | гума́нним |
знахідний | гума́нний, гума́нного | гума́нну | гума́нне | гума́нні, гума́нних |
орудний | гума́нним | гума́нною | гума́нним | гума́нними |
місцевий | на/у гума́нному, гума́ннім | на/у гума́нній | на/у гума́нному, гума́ннім | на/у гума́нних |