| гуну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гуну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гуні́мо, гуні́м | |
| 2 особа | гуни́ | гуні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гуну́ | гунемо́, гуне́м |
| 2 особа | гуне́ш | гунете́ |
| 3 особа | гуне́ | гуну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гуну́в | гуну́ли |
| жін.р. | гуну́ла | |
| сер.р. | гуну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гуну́вши | ||