| | |
| гуня́вити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуня́вити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гуня́вмо |
| 2 особа | гуня́в | гуня́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуня́витиму | гуня́витимемо, гуня́витимем |
| 2 особа | гуня́витимеш | гуня́витимете |
| 3 особа | гуня́витиме | гуня́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуня́влю | гуня́вимо, гуня́вим |
| 2 особа | гуня́виш | гуня́вите |
| 3 особа | гуня́вить | гуня́влять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гуня́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуня́вив | гуня́вили |
| жін. р. | гуня́вила |
| сер. р. | гуня́вило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуня́вивши |
