| | |
| гуртува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуртува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гурту́ймо |
| 2 особа | гурту́й | гурту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуртува́тиму | гуртува́тимемо, гуртува́тимем |
| 2 особа | гуртува́тимеш | гуртува́тимете |
| 3 особа | гуртува́тиме | гуртува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гурту́ю | гурту́ємо, гурту́єм |
| 2 особа | гурту́єш | гурту́єте |
| 3 особа | гурту́є | гурту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гурту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуртува́в | гуртува́ли |
| жін. р. | гуртува́ла |
| сер. р. | гуртува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуртува́вши |
