| густові́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | густові́тий | густові́та | густові́те | густові́ті |
| родовий | густові́того | густові́тої | густові́того | густові́тих |
| давальний | густові́тому | густові́тій | густові́тому | густові́тим |
| знахідний | густові́тий | густові́ту | густові́те | густові́ті |
| орудний | густові́тим | густові́тою | густові́тим | густові́тими |
| місцевий | на/у густові́тому, густові́тім | на/у густові́тій | на/у густові́тому, густові́тім | на/у густові́тих |