| ґнотови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґнотови́й | ґнотова́ | ґнотове́ | ґнотові́ |
| родовий | ґнотово́го | ґнотово́ї | ґнотово́го | ґнотови́х |
| давальний | ґнотово́му | ґнотові́й | ґнотово́му | ґнотови́м |
| знахідний | ґнотови́й | ґнотову́ | ґнотове́ | ґнотові́ |
| орудний | ґнотови́м | ґнотово́ю | ґнотови́м | ґнотови́ми |
| місцевий | на/у ґнотово́му, ґнотові́м | на/у ґнотові́й | на/у ґнотово́му, ґнотові́м | на/у ґнотови́х |