| ґудзикува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґудзикува́тий | ґудзикува́та | ґудзикува́те | ґудзикува́ті |
| родовий | ґудзикува́того | ґудзикува́тої | ґудзикува́того | ґудзикува́тих |
| давальний | ґудзикува́тому | ґудзикува́тій | ґудзикува́тому | ґудзикува́тим |
| знахідний | ґудзикува́тий | ґудзикува́ту | ґудзикува́те | ґудзикува́ті |
| орудний | ґудзикува́тим | ґудзикува́тою | ґудзикува́тим | ґудзикува́тими |
| місцевий | на/у ґудзикува́тому, ґудзикува́тім | на/у ґудзикува́тій | на/у ґудзикува́тому, ґудзикува́тім | на/у ґудзикува́тих |