Давлючий

Знайти приклади в літературі

давлю́чий – прикметник
відмінокоднинамножина
чол. р.жін. р.сер. р.
називнийдавлю́чийдавлю́чадавлю́чедавлю́чі
родовийдавлю́чогодавлю́чоїдавлю́чогодавлю́чих
давальнийдавлю́чомудавлю́чійдавлю́чомудавлю́чим
знахіднийдавлю́чий, давлю́чогодавлю́чудавлю́чедавлю́чі, давлю́чих
оруднийдавлю́чимдавлю́чоюдавлю́чимдавлю́чими
місцевийна/у давлю́чому, давлю́чімна/у давлю́чійна/у давлю́чому, давлю́чімна/у давлю́чих
[розм.]


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *