далекогля́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | далекогля́дний | далекогля́дна | далекогля́дне | далекогля́дні |
родовий | далекогля́дного | далекогля́дної | далекогля́дного | далекогля́дних |
давальний | далекогля́дному | далекогля́дній | далекогля́дному | далекогля́дним |
знахідний | далекогля́дний, далекогля́дного | далекогля́дну | далекогля́дне | далекогля́дні, далекогля́дних |
орудний | далекогля́дним | далекогля́дною | далекогля́дним | далекогля́дними |
місцевий | на/у далекогля́дному, далекогля́днім | на/у далекогля́дній | на/у далекогля́дному, далекогля́днім | на/у далекогля́дних |