| дві́єчник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дві́єчник | дві́єчники |
| родовий | дві́єчника | дві́єчників |
| давальний | дві́єчникові, дві́єчнику | дві́єчникам |
| знахідний | дві́єчника | дві́єчників |
| орудний | дві́єчником | дві́єчниками |
| місцевий | на/у дві́єчникові, дві́єчнику | на/у дві́єчниках |
| кличний | дві́єчнику | дві́єчники |
| [розм.] |