| двіни́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двіни́цький | двіни́цька | двіни́цьке | двіни́цькі |
| родовий | двіни́цького | двіни́цької | двіни́цького | двіни́цьких |
| давальний | двіни́цькому | двіни́цькій | двіни́цькому | двіни́цьким |
| знахідний | двіни́цький, двіни́цького | двіни́цьку | двіни́цьке | двіни́цькі, двіни́цьких |
| орудний | двіни́цьким | двіни́цькою | двіни́цьким | двіни́цькими |
| місцевий | на/у двіни́цькому, двіни́цькім | на/у двіни́цькій | на/у двіни́цькому, двіни́цькім | на/у двіни́цьких |