| двірни́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двірни́чий | двірни́ча | двірни́че | двірни́чі |
| родовий | двірни́чого | двірни́чої | двірни́чого | двірни́чих |
| давальний | двірни́чому | двірни́чій | двірни́чому | двірни́чим |
| знахідний | двірни́чий, двірни́чого | двірни́чу | двірни́че | двірни́чі, двірни́чих |
| орудний | двірни́чим | двірни́чою | двірни́чим | двірни́чими |
| місцевий | на/у двірни́чому, двірни́чім | на/у двірни́чій | на/у двірни́чому, двірни́чім | на/у двірни́чих |