| двірце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двірце́вий | двірце́ва | двірце́ве | двірце́ві |
| родовий | двірце́вого | двірце́вої | двірце́вого | двірце́вих |
| давальний | двірце́вому | двірце́вій | двірце́вому | двірце́вим |
| знахідний | двірце́вий | двірце́ву | двірце́ве | двірце́ві |
| орудний | двірце́вим | двірце́вою | двірце́вим | двірце́вими |
| місцевий | на/у двірце́вому, двірце́вім | на/у двірце́вій | на/у двірце́вому, двірце́вім | на/у двірце́вих |