| двигтя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двигтя́чий | двигтя́ча | двигтя́че | двигтя́чі |
| родовий | двигтя́чого | двигтя́чої | двигтя́чого | двигтя́чих |
| давальний | двигтя́чому | двигтя́чій | двигтя́чому | двигтя́чим |
| знахідний | двигтя́чий, двигтя́чого | двигтя́чу | двигтя́че | двигтя́чі, двигтя́чих |
| орудний | двигтя́чим | двигтя́чою | двигтя́чим | двигтя́чими |
| місцевий | на/у двигтя́чому, двигтя́чім | на/у двигтя́чій | на/у двигтя́чому, двигтя́чім | на/у двигтя́чих |