| двоєбо́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | двоєбо́рець | двоєбо́рці |
| родовий | двоєбо́рця | двоєбо́рців |
| давальний | двоєбо́рцеві, двоєбо́рцю | двоєбо́рцям |
| знахідний | двоєбо́рця | двоєбо́рців |
| орудний | двоєбо́рцем | двоєбо́рцями |
| місцевий | на/у двоєбо́рцеві, двоєбо́рці, двоєбо́рцю | на/у двоєбо́рцях |
| кличний | двоєбо́рцю | двоєбо́рці |