| двові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двові́рний | двові́рна | двові́рне | двові́рні |
| родовий | двові́рного | двові́рної | двові́рного | двові́рних |
| давальний | двові́рному | двові́рній | двові́рному | двові́рним |
| знахідний | двові́рний, двові́рного | двові́рну | двові́рне | двові́рні, двові́рних |
| орудний | двові́рним | двові́рною | двові́рним | двові́рними |
| місцевий | на/у двові́рному, двові́рнім | на/у двові́рній | на/у двові́рному, двові́рнім | на/у двові́рних |