| двовале́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двовале́нтний | двовале́нтна | двовале́нтне | двовале́нтні |
| родовий | двовале́нтного | двовале́нтної | двовале́нтного | двовале́нтних |
| давальний | двовале́нтному | двовале́нтній | двовале́нтному | двовале́нтним |
| знахідний | двовале́нтний | двовале́нтну | двовале́нтне | двовале́нтні |
| орудний | двовале́нтним | двовале́нтною | двовале́нтним | двовале́нтними |
| місцевий | на/у двовале́нтному, двовале́нтнім | на/у двовале́нтній | на/у двовале́нтному, двовале́нтнім | на/у двовале́нтних |