| двоколі́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоколі́йний | двоколі́йна | двоколі́йне | двоколі́йні |
| родовий | двоколі́йного | двоколі́йної | двоколі́йного | двоколі́йних |
| давальний | двоколі́йному | двоколі́йній | двоколі́йному | двоколі́йним |
| знахідний | двоколі́йний | двоколі́йну | двоколі́йне | двоколі́йні |
| орудний | двоколі́йним | двоколі́йною | двоколі́йним | двоколі́йними |
| місцевий | на/у двоколі́йному, двоколі́йнім | на/у двоколі́йній | на/у двоколі́йному, двоколі́йнім | на/у двоколі́йних |