| двоколі́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоколі́сний | двоколі́сна | двоколі́сне | двоколі́сні |
| родовий | двоколі́сного | двоколі́сної | двоколі́сного | двоколі́сних |
| давальний | двоколі́сному | двоколі́сній | двоколі́сному | двоколі́сним |
| знахідний | двоколі́сний | двоколі́сну | двоколі́сне | двоколі́сні |
| орудний | двоколі́сним | двоколі́сною | двоколі́сним | двоколі́сними |
| місцевий | на/у двоколі́сному, двоколі́снім | на/у двоколі́сній | на/у двоколі́сному, двоколі́снім | на/у двоколі́сних |