| двоколо́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоколо́нний | двоколо́нна | двоколо́нне | двоколо́нні |
| родовий | двоколо́нного | двоколо́нної | двоколо́нного | двоколо́нних |
| давальний | двоколо́нному | двоколо́нній | двоколо́нному | двоколо́нним |
| знахідний | двоколо́нний | двоколо́нну | двоколо́нне | двоколо́нні |
| орудний | двоколо́нним | двоколо́нною | двоколо́нним | двоколо́нними |
| місцевий | на/у двоколо́нному, двоколо́ннім | на/у двоколо́нній | на/у двоколо́нному, двоколо́ннім | на/у двоколо́нних |