двоха́томний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | двоха́томний | двоха́томна | двоха́томне | двоха́томні |
родовий | двоха́томного | двоха́томної | двоха́томного | двоха́томних |
давальний | двоха́томному | двоха́томній | двоха́томному | двоха́томним |
знахідний | двоха́томний | двоха́томну | двоха́томне | двоха́томні |
орудний | двоха́томним | двоха́томною | двоха́томним | двоха́томними |
місцевий | на/у двоха́томному, двоха́томнім | на/у двоха́томній | на/у двоха́томному, двоха́томнім | на/у двоха́томних |