| деісу́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | деісу́сний | деісу́сна | деісу́сне | деісу́сні |
| родовий | деісу́сного | деісу́сної | деісу́сного | деісу́сних |
| давальний | деісу́сному | деісу́сній | деісу́сному | деісу́сним |
| знахідний | деісу́сний, деісу́сного | деісу́сну | деісу́сне | деісу́сні, деісу́сних |
| орудний | деісу́сним | деісу́сною | деісу́сним | деісу́сними |
| місцевий | на/у деісу́сному, деісу́снім | на/у деісу́сній | на/у деісу́сному, деісу́снім | на/у деісу́сних |