| дедукти́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дедукти́вний | дедукти́вна | дедукти́вне | дедукти́вні |
| родовий | дедукти́вного | дедукти́вної | дедукти́вного | дедукти́вних |
| давальний | дедукти́вному | дедукти́вній | дедукти́вному | дедукти́вним |
| знахідний | дедукти́вний | дедукти́вну | дедукти́вне | дедукти́вні |
| орудний | дедукти́вним | дедукти́вною | дедукти́вним | дедукти́вними |
| місцевий | на/у дедукти́вному, дедукти́внім | на/у дедукти́вній | на/у дедукти́вному, дедукти́внім | на/у дедукти́вних |