| | |
| деканонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деканонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деканонізу́ймо |
| 2 особа | деканонізу́й | деканонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деканонізува́тиму | деканонізува́тимемо, деканонізува́тимем |
| 2 особа | деканонізува́тимеш | деканонізува́тимете |
| 3 особа | деканонізува́тиме | деканонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деканонізу́ю | деканонізу́ємо, деканонізу́єм |
| 2 особа | деканонізу́єш | деканонізу́єте |
| 3 особа | деканонізу́є | деканонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деканонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деканонізува́в | деканонізува́ли |
| жін. р. | деканонізува́ла |
| сер. р. | деканонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деканонізо́ваний |
| Безособова форма |
| деканонізо́вано |
| Дієприслівник |
| деканонізува́вши |
